22 декабря 2014 г.

Україна. Вірш: ЗДРИГНУЛОСЬ СЕРЦЕ. Наталія Крісман

Здригнулось небо. Наче обрубав
Небесну вісь зловіщий хтось безміру,
В проваллі хмар кривавий визвір шкірить
І випиває душі на гробах.

Здригнулось небо. Смерть – не дивина.
Така НЕдивна, як опале листя.  
Людське життя в єдиний постріл втислось,
У постріл той, що й мрію обігнав.

Здригнулось небо. Як же так, ну як?
Невже не варті спокій і життя вже?
В ім’я чогось хтось нині знов поляже
У цих необлікованих боях.

Здригнулось небо. Ніч не промина.
Вона щоразу плодить новий відчай,
І зазирає холодом у вічі
Ця, Каїном освячена, війна.

Здригнулось небо. В смерті всі тузи
Й допоки морок плодиться у лоні –
Нас переможуть, ми ж бо безборонні,
Меч стерто об “гордієві вузли”.

Збригнулось небо. Цілить в нього страх.
Куди ж його поділись вічні стражі?
Невже ніхто шляху нам не покаже?
Невже Господь не спинить сліз утрат?...

Здригнулось небо... од людських німот,
Які заклякли в рабськім безхребетті.
Прокинься, Духу, вирвися з лабетів,
Вдихни життя в знекровлений народ!

Перепливає небо чорна тінь -
Чорнезна тінь ненависти і злоби.
Здригнулось серце. Виє хтось над гробом.
Там зліг ще ненароджений чийсь син...

Фільм десятий: "ЗДРИГНУЛОСЬ СЕРЦЕ" з циклу сучасної громадянської поезії  http://youtu.be/8gGBmWBfwB4

http://goo.gl/L2EJQl


автор вірша: Наталія Крісман
читає: Наталія Крісман
https://www.facebook.com/nkrsmn

музика: Broken freedom
композитор: Ярослав Певно
https://www.facebook.com/JaroslavPevno